Наприкінці року російський президент намагається приділяти все більше уваги так званій «спеціальній військовій операції», яка мала закінчитися ще 27-го лютого, але, судячи з усього, буде продовжена на невизначений термін. Безумовно, не 301 день бойових дій став приводом для такого масового заходу, тим більше напередодні Путін встиг відвідати штаб об’єднаних родів військ, поспілкуватися в Кремлі з так званими керівниками так званих «республік», а також, за словами Пєскова, побувати в зоні проведення так званої «СВО».
Сьогодні ж, під час колегії в Міністерстві оборони РФ було підбито підсумки, а також озвучено плани на наступний рік. Відмовившись від щорічної зустрічі з журналістами, а також від щорічного послання, Путін вважав за краще зосередитися на українському питанні, демонструючи, що саме воно нині є найбільш важливим для Кремля.
По суті, звернення Путіна полягало у повторенні вже добре знайомих тез про НАТО, Захід, непереможність Росії та новий світовий порядок. При цьому варто докладно проаналізувати окремі заяви, які, очевидно, визначають подальшу політику Кремля як щодо України, так і до Заходу в цілому.
Головні тези з виступу Путіна:
• «Інформація про НАТОвські сили та озброєння має бути проаналізована та використана для будівництва російських збройних сил, як і отриманий частинами під час «спецоперації» величезний досвід».
• «У січні на бойову службу вийде “Адмірал Горшков” із новітніми “Цирконами”».
• Путін заявив про необхідність розвитку та використання безпілотників в армії – «вони мають бути всюди».
• «Офіцери та сержанти, які отримали досвід у ході «спецоперації», повинні призначатися на нові посади в першочерговому порядку».
• «У наших військовослужбовців все має бути на найвищому рівні, включаючи озброєння, прилади нічного бачення – на полі бою не може бути дрібниць – аптечки, форма, взуття – все має бути на високому рівні, сучасним та надійним».
• Путін звернув увагу Міноборони, що жодних обмежень щодо фінансування армії немає – «країна дає все, що потрібно військовим».
• «Росія має хороший досвід розробки підводних безпілотників, промисловість здатна розробляти повітряні та наземні.
• «Технологія штучного інтелекту має використовуватись на всіх рівнях прийняття рішень».
• «До лав збройних сил призвано 300 тис. осіб, 150 тис. з них проходять підготовку на полігонах, і це достатній резерв для проведення операції».
• «Після розвалу СРСР Росія хотіла стати частиною “цивілізованого” світу, але нас там не чекали».
• «Я і зараз вважаю український народ братнім».
• «Ми не займатимемося мілітаризацією країни та мілітаризацією економіки».
Виходячи з виступу російського президента, можна зробити кілька головних висновків. По-перше, незважаючи на те, що офіційно Путін декларує, що Росія не планує ставати на військові рейки, цей процес вже не тільки запущений, а й частково реалізований. Росія готується воювати не лише з Україною. Росія готується до нових «гарячих зон» на власних кордонах або за участю її головних союзників у Європі, Африці та Азії. Звідси й мобілізаційні процеси, які, за деякими даними, будуть продовжені після новорічних свят, і розширення військових бюджетів, і робота над помилками, що призведе до серйозних чисток серед військового керівництва.
По-друге, Росія зробила висновки із реформи оборонного сектору. Ті процеси, які були запущені ще у 2007 році, а також ті технології, які були презентовані в 2017 році (гіперзвукові та інші види ракет, нові типи зброї та інше), явно мають свою ефективність, але потребують додаткової оптимізації, насамперед – людського ресурсу. Заява Путіна про те, що офіцери і сержанти, які отримали досвід у ході так званої «спецоперації», повинні призначатися на нові посади в першочерговому порядку, є не тільки мотивацією для бойового складу, а й прямим натяком військовому керівництву, яке явно не відповідає тим запитам і викликам, що постають перед Росією в даний час. Безумовно, цей момент є небезпечним як для України, так і для всього західного світу. Росія повністю програла інформаційну війну і дедалі більше демонструє нездатність досягти бажаних цілей в Україні, але вона явно не має наміру здаватися і, мабуть, намагається робити висновки зі своїх помилок.
По-третє, Путін робить ставку на нові види зброї, які можуть бути застосовані у війні проти України. Таким чином він не тільки нагадує світові, що рано міркувати про кількість ракет, що залишилися в Росії, а й демонструє, що чутки про наміри застосувати ядерну зброю поки залишаються лише чутками. Безумовно, приводи для заспокоєння є, але не для радості. На жаль, для російського президента територія України продовжує залишатися зручним полігоном для випробування всіх можливих видів озброєння, яке розроблялося останніми роками.
Також Путін наголошує на необхідності розвитку нових технологій. Особливо різного роду БПЛА, які вочевидь програють світовим аналогам. Війна проти України продемонструвала відсталість російського ВПК у низці напрямків, один із яких – безпілотники. Низка скандалів довкола використання іранських БПЛА під російським брендом явно не залишилися непоміченими і змусили шукати вирішення цього завдання. Швидше за все, ірано-російські «Герані» найближчим часом перетворяться на російські безпілотники та поступово модернізуватимуться з урахуванням отриманого бойового досвіду.
Загалом виступ Путіна можна звести до кількох головних тез:
• Найближчими роками світ буде неспокійним, але Росія готова до нових війн. При чому, як починати їх, так і закінчувати, відстоюючи власні інтереси.
• Росія зробила висновок зі своїх помилок у так званій «СВО» і спробує їх виправити найближчим часом.
• Україна, як і раніше, розглядається як братський народ, але нині більш вигідна у ролі військового полігону для випробування нових видів зброї. Але якщо що, винний у всьому Захід.
За інформацією Ascolta, у Росії очікують серйозної ескалації у відносинах між Білоруссю та Польщею, яка може призвести до появи нової гарячої точки у Східній Європі. Це питання стало одним із ключових, під час нещодавнього візиту Путіна до Мінська та зустрічі з Лукашенком. Також, серед потенційних гарячих точок розглядають Сербію та Вірменію. У даному випадку «мілітаризація» Путіна є спробою продемонструвати готовність до неспокійних часів і почати формувати умовний військовий блок, який претендує на лідерство в умовах нового світового порядку.
Водночас важливо звернути увагу на низку заяв, зроблених Сергієм Шойгу. Вони, радше є відображенням внутрішньополітичної ситуації в країні, а також відображають головні цілі Москви, в тому числі й по Україні:
«пріоритетне завдання РФ на 2023 рік – продовження “спецоперації” до “повного виконання її цілей».
«через нарощування сил НАТО, Росії потрібно створити угруповання військ на північному заході країни».
«необхідно створити два стратегічні територіальні об’єднання збройних сил – Московський та Ленінградський військові округи».
«необхідно сформувати нові дивізії у Херсонській та Запорізькій областях та армійські корпуси у Донецьку та Луганську».
«поетапно збільшити вік призову громадян із 18 до 21 року, а граничний – підвищити до 30 років».
«необхідно довести чисельність армії Росії до 1,5 мільйона осіб, у тому числі контрактників – 670 тисяч».
Своїм виступом Шойгу фактично намагається всіляко змістити акценти з провалів у так званій «СВО». При цьому основні тези зводяться до наступного: по-перше, Росія не збирається відмовлятися від планів щодо України і готова кинути всі необхідні сили для їхнього досягнення. По-друге, Шойгу дає зрозуміти Заходу, що Росія готова до прямого зіткнення з НАТО у разі подальшої ескалації та небажання погоджуватися на умови Москви.
Нині подібні заяви (при чому, як Путіна, так і Шойгу) є не більш ніж спробою вкотре нав’язати власну переговорну позицію. Але якщо відповідь не буде, то не виключено, що найближчим часом світ може зіткнутися з більш глобальною загрозою, яка стосуватиметься не лише України, а й значної частини Європи.
Найближчим часом слід стежити за діями як США, так і Китаю, позиції яких будуть визначальними як для безпеки Європи та України, так і для стримування мілітаристських амбіцій Росії.
